З панелі елементів перенесемо на головне вікно
«RichTextBox».
Натиснемо на стрілку біля правого верхнього кута елементу і виберемо «помістити
в док у батьківському контейнері». Тепер це текстове поле займає усю площу та
автоматично підлаштовується під розмір вікна.
Тепер поглянемо на деякі властивості RichTextBox у алфавітному
порядку. Властивість AcceptsTab визначає, чи вставляється інтервал при
натиску клавіші Tab.
Властивість BackColor задає фоновий колір компоненту.
Властивості BorderStyle, BulletIndent, CausesValidation розглядати не будемо.
Властивості ContextMenuStrip можна присвоїти контекстне меню,
якщо таке є. Властивість Cursor ми розглядали у попередньому відео.
DetectUrls вмикає або ж вимикає автоматичне виділення URL-адреси. RichTextBox може
розпізнати www, http та https у тексті. Звичайний TextBox такої властивості немає.
EnableAutoDragDrop
вмикає режим перетягування мишкою тексту, малюнків та інших
даних. Наприклад, з програми Word або з браузеру у Вашу програму. Режим вмикається, коли значення рівне true. Окрім тексту
переноситься також його форматування.
Властивість Font дозволяє
змінити шрифт тексту. Наприклад, можемо задати шрифт Times New Roman та обрати його розмір, скажімо 14 кегль.
ForeColor – це властивість, що
визначає основний колір для відображення тексту в даному елементі керування.
HideSelection вказує, що при перефокусуванні з текстового поля виділення тексту має
бути приховано. Тобто, коли значення true, текст буде виділений лише, якщо головне вікно активне.
Lines – це рядки тексту у
багаторядковому полі редагування як масив рядкових значень. Іншими словами, тут
можна задати текст.
Наступні властивості ми не будемо розглядати,
оскільки вони не є актуальними. Перейдемо одразу до властивості MultiLine, про яку вже
згадувалося у минулому відео. Втім, при значенні true вона
не лише дозволяє змінювати висоту графічного елементу керування, а й вказує, що
текст у полі редагування може займати кілька рядків. При значенні false текст у рядку, що досягне краю вікна, не буде
переноситися на наступний рядок.
ReadOnly визначає, чи може користувач
змінювати текст у полі редагування.
RightMargin визначає розміри правого
поля. Текст переноситься на новий рядок, коли досягає правого поля. При
значенні 0, праве поле закінчується там, де й текстове поле. Будь-яке інше
значення вказує, що межа повинна проходити у місці, що відступає від лівого
краю поля на певну кількість точок. Слід вказувати лише цілі додатні числа,
наприклад 700, 100, 50 тощо.
RightToLeft визначає, чи має цей елемент керування поміняти місцями ліву і праву
межі поля. Тобто, якщо значення true, користувач почне вводити
текст з лівого краю.
ShortCutsEnabled
вказує, чи активні «гарячі клавіші», визначені для даного
елементу керування, такі як Ctrl+C, Ctrl+V тощо.
ShowSelectionMargin
вмикає або вимикає поле для виділення цілого рядка. При значенні true з’явиться невеликий
відступ зліва.
Властивість Size визначає розмір елементу керування. Втім,
змінювати її немає сенсу, оскільки зараз текстове поле підлаштовується під
розмір вікна.
TabIndex і TabStop регулюю порядок перефокусування при натиску клавіші Tab.
У властивості Text, як і в Lines, можна задати текст, що буде в елементі
керування при запуску.
WordWrap визначає, чи виконується
автоматичне перенесення тексту на новий рядок.
ZoomFactor задає поточний масштабний коефіцієнт відображення RichTextBox. За замовчання
він рівний одиниці, тобто 100%. Щоб зменшити коефіцієнт потрібно ввести
десятковий дріб. Наприклад: 0,5 – тобто 50%.
Або ж 2, тобто 200%.
В цілому, RichTextBox має більші можливості, в тому числі
форматування, у порівнянні з TextBox. Я дякую Вам за увагу, шановні глядачі.